«Вважаю, що будь-­яка криза — це поштовх для розвитку», — Наталія Тищенко

Ставити перед собою грандіозні цілі та вершити великі справи — це саме те, що допомагає Наталії Тищенко, керуючому партнеру Nobili, загартовувати силу волі та бути готовою до нових викликів в юридичному бізнесі.

Вона переконана, що найкращий час для розвитку — сьогодні, тому прийняла важливе рішення створити в компанії команду однодумців, які готові рухатися вперед та швидко впроваджувати прийняті рішення

Наталія Тищенко

— Наталю, Ви достатньо швидко провели ребрендинг та заявили про себе на ринку як професійна команда. Проте нещодавно у Вашій компанії відбулись корпоративні зміни та оновлення команди. Розкажіть про це більш детально.

— Будемо реалістами: якщо ти не змінюєшся, відповідаючи на зовнішні виклики, то дієш неефективно. Це вибір кожного, тому в цьому винен саме ти, а не криза в Україні, зниження попиту тощо.

Правильно організувати роботу компанії, узгодити структуру, систему комунікації, винагороди та стратегії — все це лежить на плечах керівництва. Криза лише загострює вирішення цих питань. Безліч компаній вже розпалися, не досягши успіху в цих аспектах. Водночас залишаються компанії, які використовують нинішній час та сучасні технології для зміцнення своїх позицій. Лідерство, ефективна команда, інформаційні потоки, структура компанії, система винагороди — значення цього комплексу для управління сьогодні підвищується. Однак часто багатьом підприємцям не хочеться серйозно займатися цими питаннями, не вистачає волі або терпіння.

Рубаючи з плеча, юридичний ринок, особливо в часи економічного буму, дозволяв накопичувати кошти компаніям, незважаючи на дії контролюючих держорганів, які не завжди спрямовані на допомогу бізнесу. Далеко не кожен підприємець ставив перед собою питання про те, чи правильна команда, структура, система відповідальності в їхній компанії. Так, це впливає на ефективність. Так, всі це розуміють. Проте не завжди лідери бізнесу мають силу волі щось змінити. Легше зайняти оборонну позицію, коли головне — не втратити те, що є.

— Яку роль зараз відіграє командна робота в Nobili, беручи до уваги її оновлення?

— Команда, швидкість прийняття і реалізації рішень — це найбільш глибинна, коренева річ. Завжди можна подивитися на компанію збоку та оцінити її бізнес-модель, а іноді навіть операційну ефективність. Однак зрозуміти, наскільки добре сформована система управління та команда загалом, знаючи лише ситуацію зовні, взагалі неможливо. Ключові проблеми багатьох компаній криються в організаційному кліматі. На мою думку, сьогодні визначальними показниками є прихильність вашої команди до інтересів компанії та готовність швидко впроваджувати прийняті рішення (для цього є хороший термін англійською — «management vitality»).

Якщо команда досвідчена, гнучка, швидко реагує на зміни та виклики сьогодення, якщо власник, який також одночасно є керівником, завжди тримає руку на пульсі, а поруч люди, які готові засучити рукава і працювати, а не питати та обговорювати, то реалізувати поставлені цілі можна достатньо швидко та успішно.

Наразі основне завдання — переглянути підхід до менеджменту, зрозуміти, наскільки компанія здатна ефективно та швидко впроваджувати рішення.

Коли ми говоримо про бізнес-компанії, одразу згадую свій улюблений вислів: «Ваш бізнес настільки успішний, наскільки люди, які в ньому працюють, готові не спати ночами, щоб рухати його вперед. Наскільки вони віддані компанії, наскільки готові за неї гризти асфальт». Найчастіше під час кризи ці питання оголюються. В більшості випадків виявляється, що з командою все не дуже добре.

Йдеться про команду не в тому аспекті, як чудово ми проводимо час разом. Мова йде про те, чи здатні ми швидко прийняти рішення та його реалізувати без зайвих обговорень і тяганини. Адже якщо рішення, прийняте сьогодні, не впроваджуватиметься протягом тривалого часу, то клієнт не буде зацікавлений у такому супроводі, у такій «своєчасній» правовій допомозі.

Нещодавно Петро Чернишов в одному з інтерв’ю сказав: «Ти не зможеш зробити нічого значного, поки не оточив себе правильними людьми, які можуть це здійснити. Спочатку позбудься співробітників, які не готові йти з тобою в одному напрямку, потім запроси тих, хто тебе розуміє, а потім починай щось робити». Я погоджуюся з цією думкою, тому саме такі зміни запровадила у своїй компанії.

Наталія Тищенко — Ви вже чимало часу працюєте в юрбізнесі. На Вашу думку, коли був найбільш сприятливий період для розвитку?

— Now is a good time. Найкращий час для розвитку — саме зараз. Я вважаю, що будь-яка криза — це поштовх для розвитку. Людина за своєю природою здатна кардинально змінюватися лише потрапивши у безвихідну, на перший погляд, ситуацію. Так само юрбізнес, приймаючи виклики змін у країні, повинен розвиватися на якісно іншому рівні. Якщо раніше залучення клієнтів відбувалося за «сарафанним радіо», то зараз не достатньо просто рекомендацій задоволеного клієнта. Доводиться приділяти все більше і більше часу для популяризації бренду, нетворкінгу, розвитку себе та кожного члена команди.

Я пам’ятаю часи (це були 2000 роки), коли на юридичному ринку були лише дві відомі юридичні компанії, інший бізнес перебував на задвірках. Тоді в юристів було стільки роботи, що ні про який розвиток ніхто не замислювався. Заяви про порушення справи про банкрутство подавалися до суду пачками, все писалося під копірку і достатньо було «знати суддю». Однак настав час революційних змін. В наше життя все більше впроваджуються проєвропейські цінності, тому сьогоднішній юрист/адвокат/правник повинен щоденно працювати над собою та своєю реалізацією. Клієнт став більш вибагливим, а юридичні послуги повинні покривати потреби клієнта. Таким чином, зі зміною загальної свідомості бізнесу має змінюватися сприйняття юристів. Звичайно, це хороший знак для підвищення статусності професії.

— Як за останній рік змінилося позиціонування Nobili на юридичному ринку?

— Мабуть, я вас здивую, якщо скажу, що позиціонування Nobili не так змінилося за рік, як за останні місяці. Звичайно, після ребрендингу нас частіше впізнають, тому збільшилася кількість звернень та нових клієнтів. Проте після виходу номінального партнера з команди всі вирішили, що компанія втратила свій запал та ентузіазм. Однак це не так. Наразі ми працюємо над збільшенням та вдосконаленням практик. Всі асоціюють Nobili з командою, яка працює лише з банкрутством. Настав час ламати стереотипи. Ми працюємо з адміністративним, податковим та господарським правом. До того ж команда поповнилася новими людьми, які внесли в компанію свій досвід з інших експертиз. Отже, зрозуміло, що ми готові до нових викликів.

— Чи не плануєте Ви процес об’єднання з іншою компанією?

— Ми постійно отримуємо пропозиції від інших юридичних компаній про об’єднання, мабуть, тому що нас знають як бутикову юрфірму з конкурсного права. Проте варто зазначити, що банкрутство — це також великий пул справ з кримінального, трудового, податкового права. Тому маючи за плечима величезний досвід та згуртовану команду, ми плануємо розвивати інші практики.

Однак, як кажуть, ніколи не кажи ніколи. Зараз як керуючого партнера мене все влаштовує. Команда, справи, атмосфера в компанії — все те, чого я так довго хотіла. Корпоративна культура компанії сьогодні на дуже високому рівні. Навіщо вигадувати велосипед?!

— Що мотивує Вас залишатися в Україні та розвивати свій бізнес?

— Наразі в основній практиці, з якою я працюю, відбуваються зміни, до яких я хочу бути причетною. Я вірю в те, що створивши єдину саморегулівну організацію, шляхом об’єднання ми зможемо створити потужний дієвий інструмент для боротьби за права арбітражних керуючих, змінити умови праці, перетягнути владні повноваження щодо контролю та підняти професію на якісно новий рівень. Окрім того, я вірю в Україну. Вірю, що ми на порозі чогось нового, що допоможе нам стояти поряд з високорозвиненими країнами.

— Що Вам допомагає загартовувати силу волі?

— Не може людина існувати просто так, лише заради того, щоб жити. Ми не рослини, нам потрібно більше ніж просто задовольняти базові потреби. Нам потрібно мати не лише якісне життя, але й ставити перед собою грандіозні цілі та вершити великі справи. Для реалізації будь-якої мети необхідно мати план. Чітке дотримання його пунктів наближує до досягнення цілей та дає нову енергію для наступного кроку.

Якщо відбувається якийсь збій, не вистачає сил рухатися далі, я зупиняюся та аналізую ситуацію. Я постійно вивчаю себе, читаю багато літератури, ставлю собі незручні запитання. Сила волі тісно пов’язана зі щирим бажанням отримати конкретний результат. Якщо людина має це бажання, то вона здатна виходити за межі та невпинно рухатися вперед. Корисно робити списки справ на кожен день, вони допомагають сфокусуватися на важливих завданнях. Регулярні заняття зі спорту допомагають підтримувати не лише фізичну форму, але й дисциплінують, привчають до постійних фізичних навантажень, режиму, прищеплюють корисні звички.

— Як Ви абстрагуєтеся від стресу, в якому ми живемо?

— Звісно, бувають стресові ситуації. Ми живемо у складний період змін, тому неможливо не реагувати на якісь речі. Однак все залежить від того, як ми ставимося до тієї чи іншої події, наскільки вона є значущою саме для нас, які її наслідки. Дуже давно я прочитала притчу, яка залишила відбиток у моїй пам’яті. Тепер, коли я довго «прокручую» якусь проблему в голові, то згадую саме цю притчу. Впевнена, що багато хто її знає, а для тих, хто її ще не чув, буде цікаво. Це притча про двох монахів.

Сталося так, що два ченці (молодий і старий), йшовши вздовж річки, зустріли молоду жінку, якій потрібно було перебратися вбрід на інший бік, але вона ніяк не могла зробити це самостійно. Однак ченці давали обітницю, згідно з якою їм суворо заборонялося доторкатися до жінки. Саме з цієї причини, побачивши дівчину, молодий чернець відвернувся, вдаючи, що її не бачить. Старий ченець спокійно підійшов, взяв на руки жінку і переніс її на протилежний бік річки. Продовжили свій шлях монахи в тиші, не розмовляючи. Вже біля стін монастиря молодий чернець не витримав і вигукнув, звертаючись до старця: «Як же ти міг доторкнутися до неї, адже обітницею, яку ми дали, забороняється торкатися жінок?!» Літній монах відповів: «Як дивно, я її переніс та спокійно залишив на іншому березі, а ти досі її несеш…».

Отже, потрібно вміти залишати все «на тому березі». Мій рецепт для абстрагування від стресу — це одразу зрозуміти наслідки шляхом відповіді на просте запитання: «Що найгірше може статися в цій ситуації?». Також достатньо дієвими ліками у стресових ситуаціях є такі традиційні методи як спорт, спілкування з друзями, співи, танці, музика. Головне — зосередити увагу на чомусь іншому, що викликає позитивні емоції та приносить задоволення.

— Які цінності Наталії Тищенко?

Найбільшою цінністю для мене є сім’я. Це основа для розвитку, підґрунтя для нових проектів, фундамент для мотивації. Це той окремий осередок, в якому я існую, заради якого я щось роблю, з нього черпаю енергію, в ньому отримую нову інформацію та навчаюся нового.

Люди — це найбільший мотиватор та стимул для натхнення. Порядність і щирість — це ті риси, які я найбільше в собі ціную та поважаю в інших людях. Саме це є основою для формування колективу Nobili, основою довіри клієнтів та партнерів. Для мене спілкування є одним зі способів краще зрозуміти себе та суспільство. Будучи юристом, я вважаю, що найкращі стосунки між людьми будуються на довірі один до одного, а договір, складений на папері — це лише документування домовленостей для збереження у пам’яті істотних умов.

Окрім того, на мою думку, не менш важливим аспектом у житті кожної людини є матеріальний добробут. Гармонійний розвиток особистості неможливий натще-серце. Гроші є надійним інструментом для отримання знань, саме вони наділяють людину впевненістю, дозволяють виходити за межі. Питання лише у співвідношенні їх кількості з потребами кожної окремої людини. Для мене повноцінною є людиною, у якої фінансові питання не превалюють над іншими цінностями, але існує чітке розуміння власної цінності як експерта у своїй галузі.

Також для мене є цінністю місце, де я живу. Я народилася у Києві та пишаюся тим, що належу до прекрасної, розумної нації. Бажання жити в розвиненій та безпечній країні є однією з моїх цілей. Я хочу, щоб Україна вийшла на високий рівень життя, щоб мої діти теж хотіли тут залишитися і мали бажання змінювати країну на краще.

— Якби можна було щось змінити в минулому, що Ви зробили б інакше?

— У своє минуле я повертаюся лише за яскравими спогадами. Я з тих людей, хто живе сьогоденням. Я тут і зараз. Тут є все, що потрібно зараз і для майбутнього. Минуле — це лише досвід, який допомагає не допускати помилок сьогодні. Сьогодні — це все, що у нас є, ми повинні цінувати кожну хвилинку і не думати, що могло бути краще. Не могло. Все буде так, як повинно бути! Тож навіщо нести тягар минулого на своїх плечах?!

— «У мене немає буднів чи вихідних, я маю сходинки, якими рухаюся», — саме так минулого року Ви прокоментували свій секрет успіху. Можливо, з того часу щось змінилося?

— Відтоді нічого не змінилося. Інколи тобі здається, що сходинки скінчилися, ти отримав те, що хотів, та можеш собою пишатися. Однак минає час і ти усвідомлюєш, що все те, що ти вважав фіналом — це лише початок. Це був лише ще один поверх безкрайнього хмарочоса.