Оновлення… Без сумніву, це одне слово може змістовно послугувати девізом NOBILI у 2018 р. Керуючий партнер компанії Наталія Тищенко через півроку роботи під оновленим брендом розповіла про зовнішні та внутрішні перевтілення компанії, новий вектор в обслуговуванні клієнтів та переїзд до нового офісу
– Наталіє, минуло півроку після проведення ребрендингу Вашою компанією. Ви змінили корпоративний колір, айдентику. Що надихнуло на такі перевтілення? Що сьогодні символізує Ваш бренд?
– Почнемо з того, що яким би популярним та відомим не був бренд, рано чи пізно приходить час для перевтілень. Наша компанія крокує в ногу з часом, тому ребрендинг був природним. Вважаю, що бренд повинен віддзеркалювати нашу філософію та концепцію ведення бізнесу. Ми хотіли показати, що ми сильні, іноді трохи агресивні у питаннях захисту інтересів клієнтів, творчі та маємо багатий досвід. Всі наші надбання та цінності були втілені в новому логотипі та стилістиці бренду.
Щоб показати поступовість, послідовність та впевненість бренду, логотип складається лише з літерної композиції на основі шрифту з однаковою шириною знаків. Літера «О» обіграна графічно як кнопка «Reload», що означає впевнений та продуманий початок нових справ.
Успішний досвід захисту інтересів клієнтів дозволив нам вийти на якісно новий рівень надання послуг, тому під час проведення ребрендингу з’явилася ідея зробити умовну точку переходу компанії на новий, вищий рівень. Ми зрощували ідею переходу, перезапуску. Новий логотип з’явився як візуалізація цього концепту – кнопка «Reload».
Основними кольорами корпоративного стилю є зелений та червоний. Зелений – символ твердості та стійкості, тобто готовності працювати на результат, незважаючи на жодні перешкоди. Червоний – колір наполегливості та цілеспрямованості, концентрації на запитах клієнтів, поінформованість та розсудливість команди.
NOBILI на юридичному ринку вже 11 років і входить до списку найкращих юридичних компаній за рейтингом ТОП-50 юридичних компаній, проведеним газетою «Юридична практика».
У 2018 р. компанія NOBILI отримала визнання Legal Awards (рейтинг газети «Юридична практика») та увійшла до 6 найкращих юридичних компаній з практики конкурсного права. Наші провідні юристи неодноразово були визначені як найкращі у сфері конкурсного та податкового права. Коли багато компаній лише відкривають практику конкурсного права, ми вже маємо достатній досвід і можемо ефективно співпрацювати з топовими компаніями.
– Проводячи ребрендинг, будь-яка компанія має на меті підвищення рівня впізнаваності. Скажіть, які перед Вами постали ризики в цьому контексті?
– Роблячи ребрендинг ми ставили дещо інші цілі. Рівень нашої впізнаваності є достатньо високим. А сама ідея ребрендингу була пов’язана з еволюційними змінами, з переїздом на нову локацію. Це все дуже знаково і концептуально. Це логічні кроки, які давно назрівали як наслідок нашого розвитку. Доречі, переконана, що в нашому бізнесі ідентифікація відбувається не по зовнішньому зображенню логотипів і «картинок», а по ключових експертах, які пов’язані з брендом.
– Як на зміни відреагували клієнти та колеги з ринку?
– Реакція на кардинальні зміни була переважно позитивною. Бренд став яскравим, насиченим, трохи агресивним завдяки червоному кольору. Незважаючи на те, що партнерський склад NOBILI є жіночим, ми завзято беремося за ризикові проекти. За відгуками клієнтів, такі кольори влучно відображають характерний підхід до справ.
– Окрім «зовнішнього образу» бренду, що змінилося всередині компанії?
– Наша компанія невпинно розвивається, тому зміни відбуваються постійно. Наша мета – кожного дня ставати кращими, ніж учора. Вважаю, нам це вдається!
– Як Ви почуваєтеся в новому офісі на Подолі? Чому взагалі вирішили переїхати?
– Переїзд на Поділ став для нас символічним. Поділ є історичною частиною міста зі своєю історією та досвідом, як і наша компанія. Ми знаходимося у будівлі, де раніше був офіс Ради адвокатів м. Києва. З одного боку, тут багато офісів провідних компаній та банківських установ, добре розвинена інфраструктура, з іншого – тут дуже тихо і спокійно. Саме тут знаходиться більшість наших клієнтів, що сприяє більш комфортному та активному спілкуванню.
– Наскільки нам відомо, Ваша компанія змінила вектор обслуговування клієнтів, орієнтуючись на індустріальну спеціалізацію. З чим пов’язане таке рішення?
– Проаналізувавши наші кейси та види індустрій, в яких працюють наші клієнти, ми вирішили обрати для себе такі сектори економіки: аграрний, фармацевтичний, FMCG. Спеціалізація дозволила розробити спеціальні юридичні продукти для кожної індустрії.
– Розкажіть, як змінилися вимоги або запити клієнтів за останні роки Вашої роботи та розвитку юридичного бізнесу в Україні?
– Бюджети на юридичних радників значно скоротилися, тож клієнт став більш вибагливим до результативності та цінової політики наших послуг. Ми з розумінням ставимося до змін та пропонуємо різні юридичні продукти відповідно до клієнтських очікувань.
– Зважаючи на розвиток бізнес-процесів в Україні, розкажіть, наскільки затребуваною є практика банкрутства. З якими запитами в цій сфері клієнти звертаються найчастіше?
– Сьогодні з погіршенням інвестиційного клімату, непомірною ризиковістю ведення бізнесу, кризою в банківській системі та відсутністю інституту кредитування в Україні все більше підприємств приходить до вимушеного закриття. Єдиним законним способом закриття підприємства з наявними борговими зобов’язаннями є банкрутство. Враховуючи складність процедури та витратну частину на процес, найчастіше постає питання про порівняння процедури банкрутства та інших способів виводу підприємства з ринку. Також часто доводиться працювати із запитами, пов’язаними з необхідністю проведення юридичного аудиту справи про банкрутство, що триває, або оцінки дій арбітражного керуючого, у разі негативної оцінки – вирішення питання щодо усунення арбітражного керуючого.
– Як «еволюціонувала» судова практика у згаданій сфері в контексті роботи з новими процесуальними кодексами?
– В нашій практиці ми керуємося профільним законом. Тому сказати, що нові кодекси мали глибокий вплив на банкрутство, мабуть, буде помилкою. Однак проект Кодексу України з процедур банкрутства, який понад півроку обговорюється професійною спільнотою, дійсно, матиме навіть не еволюційний, а скоріше революційний вплив на нашу практику. Саме з його прийняттям будуть пов’язані зміни у провадженнях у справах про банкрутство. Покладаємо на нього великі сподівання, оскільки чинне законодавство налічує чимало прогалин і повною мірою не захищає кредиторів. Окрім того, запропонований проект вводить інститут банкрутства фізичних осіб. Така новація неоднозначно сприймається спільнотою. Наприклад, банківський сектор вважає, що це стане інструментом для ухилення від сплати за кредитними зобов’язаннями. Відповідний інститут існує в багатьох країнах світу та дозволяє особам, які опинилися у скрутному матеріальному становищі, відновити своє життя та знайти вихід з боргової ями.
– Назвіть Топ-3 важливі зміни у практиці Верховного Суду у справах про банкрутство.
– В Україні склалася доволі стійка тенденція використання боржником судової процедури банкрутства для уникнення або мінімізації майнової відповідальності перед кредиторами, які часто залишаються беззахисними в такій ситуації. Зокрема, практикується укладення боржником правочинів без наміру створення реальних правових наслідків, обумовлених цими правочинами, тобто без мети та можливості реального виконання сторонами зобов’язань, взятих на себе обов’язків.
В момент укладення правочинів такого характеру підприємство вже знаходиться у стані неплатоспроможності й нездатне виконувати взяті на себе зобов’язання. Подібні правочини спрямовуються виключно на створення штучної заборгованості у боржника перед іншими пов’язаними особами та, як наслідок, створюється безпідставне домінуюче становище визначеного кредитора чи кредиторів у процедурі банкрутства. Такі дії боржника і пов’язаного кредитора надають можливість останньому отримати визначену кількість голосів у комітеті кредиторів та певний контроль, повноваження у процедурі банкрутства.
Верховний Суд України у своїй постанові від 24.06.2015 р. у справі №3-358гс15 з цього приводу зазначив, що включення до реєстру кредиторських вимог штучно створених вимог на підставі договору, який не відповідає вимогам закону, прямо порушує цивільне право кредитора (позивача) на задоволення його вимог, а також його майнові інтереси. В оскарженні кредиторами договорів боржника, спрямованих на створення штучної заборгованості, була присутня певна непослідовність та невизначеність судової практики, оскільки оскарження відбувалося в межах окремого позовного провадження або у процедурі банкрутства. Це маленький крок до подолання проблеми приховування доходів та інших матеріальних цінностей шляхом застосування процедури банкрутства.
Новий Верховний суд працює не так багато часу, щоб робити подібні висновки та виокремлювати якісь революційні зміни у правозастосуванні. Проте важливим залишається внесок Верховного Суду в підтвердження напрацювань, які вже існують. Зокрема, була підтверджена практика щодо покладення на кредиторів обов’язку зі сплати грошової винагороди арбітражному керуючому, якщо в боржника відсутнє будь-яке майно. Така позиція має неоціненне значення в контексті забезпечення гарантій діяльності арбітражних керуючих, які за свою роботу повинні отримувати винагороду, а не залежати від майнового стану боржника.
Що стосується діяльності ліквідатора, тут важливою є позиція Верховного Суду, яка була висвітлена у постанові від 14.02.2018 р., щодо принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Проте арбітражний керуючий все одно залишається вразливим учасником провадження. Однак це питання не правозастосування, а відповідних змін до законодавства. Тому ми очікуємо на новий кодекс, на який покладаємо великі сподівання.
– Ви також є сертифікованим медіатором. Які переваги та недоліки можете відзначити в медіації як методі вирішення конфліктів?
– Як на мене, медіація – це достатньо цікавий інструмент для вирішення спорів. Його застосування дозволяє зберегти конфіденційність та запобігти розголосу. На відміну від судових процесів, ця процедура вимагає менше часу, є більш дешевою, запобігає втягуванню в бюрократичні процедури та залежність від сторонніх зовнішніх чинників. Рішення базується не на нормах та алгоритмах законодавства, а на добровільному волевиявленні сторін, що прискорює його виконання. Головне – метою медіації є вирішення конфлікту, що дозволяє зберегти обличчя сторін і подовжити взаємовідносини в майбутньому.
Окрім позитивних рис зазначеного інструменту, маємо до сьогодні законодавчо неузгоджений інструмент. Законопроект про медіацію так і не було прийнято, що унеможливлює його повне застосування. Сьогодні на сайті Верховної ради України можемо знайти два законопроекти №2480 та №3665. Проект №2480 не був включений до порядку денного, а №3665 було прийнято за основу в першому читанні 03.11.2016 р. Однак вже минуло майже 2 роки, а питання медіації досі залишаються неврегульованими.