Редакція: Професія арбітражного керуючого – чому вона асоціюється з негативом?

Наталія Тищенко:  Якщо заглянути в будь-який словник і подивитись значення слова БАНКРУТСТВО, то побачимо негативний асоціативний ряд: крах, провал, невдача, фіаско, неспроможність. Відповідно і людина, яка повинна виконувати свої функції пов’язані з результатом чиїхось управлінських помилок у свідомості людей викликає негатив. Це ставлення червоною стрічкою започатковано історично з самої першої редакції Закону «Про банкрутство», яке було спрямовано на ліквідацію бізнесу, а не його відновлення. Згодом законодавець змінив пріоритетність у назві Закону, але сутність від цього не змінилася.

Сьогодні країна стоїть на новій сходинці щодо змін у сфері банкрутства. Кодекс з процедур банкрутства передбачає більш прозорий підхід до процедур, конкретизує санаційний режим підприємства і запроваджує нову основу самоврядування ключової фігури процесу – арбітражного керуючого. Наразі від нас, арбітражних керуючих, залежить, чи зможемо ми очистити ринок від людей із заплямованою репутацією, запровадити доречні стандарти етики і підвищити повагу до професії.

Адже саме банкрутство – дуже важливий інструмент вільного ринку, а арбітражний керуючий – це шанована професія в європейських країнах.

Редакція: Чи здатна зовсім молода людина стати успішним арбітражним керуючим? Чи це професія «для дорослих»?

Наталія Тищенко:  Арбітражний керуючий – це колаборація різних професій. Сьогодні для виконання обов’язків йому потрібно володіти не лише виключно юридичними чи економічними знаннями, як вимагає норма допуску до професії. Арбітражний керуючий повинен розумітися на всіх напрямках, що належать до компетенції керівника підприємства. Потрібна мудрість, якої ще не може бути у молоді, відповідальність, яка з’являється з досвідом, організованість, яка виховується роками, мужність встояти від спокуси, яка потребує матеріальної бази. Бути стійким до стресів, знатися на конфліктології, постійно навчатися, вміти домовлятися і головне – чітко розуміти свою місію і любити цю професію. Середній вік успішно працюючих колег приблизно в межі від 35 до 55 років. Це відносно молода професія, але з того що маємо зараз, це здебільшого юристи, які суміщають адвокатську діяльність і діяльність арбітражного керуючого на постійній основі.

Редакція: Чому діючі арбітражні керуючі зараз приймають рішення «скласти» свої свідоцтва? Які головні цьому причини?

Наталія Тищенко: Діючий Закон значно обмежує кількість справ про банкрутство. Набиратися досвіду і отримувати постійний дохід для молодих арбітражних керуючих майже не можливо.

А також відсутній баланс між відповідальністю, яку бере на себе арбітражний керуючий, і гідною оплатою винагороди за виконання обов’язків.

Рудакція: Кому підходить ця професія?

Наталія Тищенко:  Ця професія підходить тому, хто має велике бажання бути арбітражним керуючим. Ті, хто не стоїть на місці, мають хист до постійного вдосконалення своїх професійних знань та навичок, вміють протистояти опонентам, мають стриманий, але жорсткий характер. Ця професія не любить слабких духом.

Редакція: Як зацікавити молодь професією арбітражного керуючого?

Наталія Тищенко:  Зацікавити молодь не важко. Будь-яка професія потребує популяризації і гідної оплати. Імідж професії зростає з її позитивними публічними кейсами та відгуками діючих професіоналів.