Олена Фоміна, партнер NOBILI, адвокат, арбітражний керуючий
18.10.2018 р. – історична дата для правової спільноти, що займається банкрутством. Прийняття Кодексу з процедур банкрутства запроваджує новий для України інститут банкрутства фізичних осіб. Саме ця законодавча новела викликала найбільше суперечностей у процесі обговорення проекту.
Банкрутство фізичних осіб має на меті надати можливість почати нове життя особам, які опинилися у борговій ямі. Водночас Кодекс розв’язує питання «замороженої іпотеки». Введений у 2014 р. мораторій на відчуження заставного та іпотечного майна за валютними кредитами, з одного боку, захистив значну частину «валютних боржників», а з іншого – фактично позбавив банківські установи можливості отримати передані в позику грошові кошти та звів нанівець іпотечне кредитування протягом останніх років. Ситуація мала бути вирішена, оскільки частина недобросовісних боржників взагалі перестала обслуговувати кредити та не бажала знаходити компроміс, сподіваючись на те, що іпотечне майно все одно не можна забрати.
З моменту набрання чинності Кодексом, що відбудеться через 6 місяців, втрачає силу закон, яким було введено мораторій, а також передбачається 5-річний особливий режим реструктуризації заборгованості валютних кредитів. Боржникам буде надана можливість протягом 5 років погасити заборгованість, що дорівнюватиме ринковій вартості предмета іпотеки, обчисленої за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність.
Важливою гарантією при банкрутстві фізичних осіб є те, що у боржника не можна забрати єдине житло, в якому він мешкає (мова йде про квартиру до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м). Існують різні підходи до ситуацій, коли розмір житла є більшим або меншим ніж законодавчо захищений, з чим пов’язані різні процентні ставки за кредитом. Загалом, можна обрати непоганий варіант, зважаючи на те, що закон надає достатній для погашення проміжок часу, а переведення розміру заборгованості в національну валюту робить процес погашення більш прогнозованим.
Окрім того, в Кодексі враховано одну з важливих вимог банківської спільноти – ініціювати банкрутство фізичної особи можна лише за її заявою. Такий запобіжник має на меті не допустити недобросовісні дії з боку кредиторів.
Кодексом передбачено, що не можуть бути реструктуризовані борги з аліментних зобов’язань, сплати страхових внесків, щодо відшкодування шкоди, завданої житю та здоров’ю.
Проте навіть після успішного проведення банкрутства та позбавлення від боргів фізична особа нестиме тягар, пов’язаний з обов’язком повідомляти про факт банкрутства під час укладення договорів позики та поруки, оскільки його репутація не буде вважатися бездоганною.
Прийняття Кодексу не лише відкриває нові можливості для фізичних осіб, але й вдосконалює процедуру корпоративного банкрутства, роблячи її більш прозорою, що має значно підвищити інвестиційну привабливість України. Однак попереду практика правозастосування. Сподіваємося, що вона виправдає очікування та відкриє нову сторінку в процедурі банкрутства.