Окремий напрям моєї роботи — популяризація процедур банкрутства

05/06/2024

Наталія ТИЩЕНКО, арбітражна керуюча, адвокатка, керуюча партнерка юридичної компанії Nobili, розповіла про воєнні виклики та больові точки, з якими зіткнулася практика банкрутства, чи оминули її процеси євроінтеграції, які постають виклики для заявника при відкритті проваджень, чи змінилися підходи до винагороди арбітражному керуючому, чи можна у банкрута вилучати майно для військових потреб.

— Наталіє, розкажіть про воєнні виклики, з якими стикнулися арбітражні керуючі у своїй роботі, та про больові точки професійної спільноти.

— Арбітражні керуючі як учасники судової системи повинні підлаштовуватися під сьогоднішні реалії. Часті перенесення судових засідань з огляду на заходи безпеки під час тривоги значно впливають на строки розгляду справ. Масштаб зруйнованого майна вражає. Майно, яке могло бути винесено до ліквідаційної маси боржника і за рахунок якого повинно було б відбуватися погашення вимог кредиторів, потребує додаткового навантаження, зокрема фіксації збитків, оформлення додаткових процесуальних документів. Активи боржника, що наразі знаходяться на тимчасово окупованій території, не доступні для огляду та охорони. Арбітражний керуючий не може фізично виконати свої зобов’язання щодо проведення інвентаризації майна боржника, включення його до ліквідаційної маси та збереження. Розгляд справ у суді триває і не може бути завершеним з урахуванням майбутнього відшкодування збитків від агресора чи в очікуванні звільнення тимчасово окупованих територій.

До функцій арбітражного керуючого додалися компетенції з виявлення так званого російського сліду. І повірте, виявити його при наявних інструментах не так легко. При закритих реєстрах знайти будь-яку інформацію про учасників справи досить складно і затратно.

Країна воює. І все частіше ми бачимо колегу лавах ЗСУ. На жаль, у нашій країні нівелюється роль арбітражного керуючого в економічній складовій. Бронювання арбітражних керуючих не було підтримано депутатами Верховної Ради. Крім того, спільнота вже втратила висококласних спеціалістів, які загинули, захищаючи Україну.

— На що зараз ви звертаєте більше уваги у своїй професійній діяльності?

— Як арбітражна керуюча, адвокатка і керуюча партнерка юридичної компанії я звертаю увагу на кілька ключових аспектів у своїй професійній діяльності.

Саме зараз важливо стежити за всіма оновленнями та змінами в законодавстві щодо банкрутства та інших правових норм, щоб залишатися в курсі актуальних вимог. Саме зараз, коли рішення місцевих судів почали потрапляти на розгляд Верховного Суду, формується практика застосування положень Кодексу.

Звісно, я та моя команда зосереджені на захисті інтересів клієнтів та забезпеченні найкращих результатів для наших клієнтів, використовуючи свій досвід і знання в галузі права та економіки. Наш досвід і знання в практиці банкрутства дають нам змогу ефективно працювати зі складними справами, що вимагають ретельного аналізу та обґрунтованих рішень. Зосередженість на забезпеченні ефективності та прозорості процедур банкрутства та інших юридичних процесів є важливою частиною нашої роботи.

Як керуюча партнерка юридичної компанії я також фокусую увагу на загальному розвитку компанії, її репутації та забезпеченні високого рівня професійної діяльності всіх співробітників. Успіх нашої професійної діяльності багато в чому залежить від надійних відносин з клієнтами, тому я надаю цьому особливу увагу. Важливою частиною моєї роботи є ефективна комунікація та співпраця з іншими професіоналами у правовій сфері.

Окремий напрям моєї роботи — популяризація процедур банкрутства. Як членкиня Ради Національної асоціації арбітражних керуючих України (НААКУ) я займаюся організацією заходів, пов’язаних із висвітленням проблемних питань у сфері банкрутства. Важливо, щоб сторони процесу сідали за один стіл і разом шукали істину. Саме для цього НААКУ проводить круглі столи, які збирають банки, суддів, арбітражних керуючих, контролюючі органи та інших експертів, дотичних до теми банкрутства. Особливою гордістю минулого року було проведення Асоціацією першого форуму. І сподіваюся, що цьогорічний форум пройде так само успішно і феєрично, як і минулий.

— Які сьогодні постають виклики для заявника при відкритті проваджень у справах про банкрутство?

— Заявники, які подають справу про банкрутство, стикаються з низкою викликів, які можуть ускладнювати процес і впливати на його ефективність. Ось кілька ключових викликів, з якими можуть зіткнутися заявники під час відкриття провадження у справах про банкрутство:

• Довготривалі процедури: процес банкрутства може бути тривалим і вимагати значних витрат часу та ресурсів, що може ускладнювати фінансовий стан заявника.

• Вимоги до документів і доказів: заявники повинні підготувати велику кількість документів і доказів, щоб обґрунтувати свої заяви та вимоги, що може бути складним і часозатратним процесом.

• Невизначеність правового процесу: нерідко є різночитання та невизначеність у судовій практиці щодо застосування Кодексу з процедур банкрутства, що може ускладнювати прогнозування результатів провадження.

• Ризик зловживань: заявники можуть стикатися з ризиком зловживань з боку боржників або інших зацікавлених сторін, що може затягувати процедуру чи ускладнювати її.

• Фінансові витрати: витрати, пов’язані з оплатою праці арбітражного керуючого та інших процедур, можуть бути високими, особливо для заявників з обмеженими фінансовими ресурсами.

• Забезпечення безперервності діяльності: під час провадження у справі про банкрутство заявники можуть стикатися з труднощами у забезпеченні безперервності своєї діяльності та збереженні своєї репутації.

• Комунікація з арбітражним керуючим та іншими зацікавленими сторонами: заявники повинні ефективно взаємодіяти з арбітражним керуючим, суддями та іншими зацікавленими сторонами, що вимагає комунікаційних та юридичних навичок.

• Вибір оптимальної стратегії: вибір найбільш ефективної стратегії для досягнення своїх цілей у процедурі банкрутства може бути складним завданням, особливо без достатнього досвіду та знань у цій сфері.

Загалом заявники стикаються з низкою викликів, які можуть ускладнювати процес відкриття провадження у справах про банкрутство. Для подолання цих викликів важливо мати доступ до професійної правничої допомоги та досвіду фахівців у галузі банкрутства.

— Як євроінтегрується сфера реструктуризації та банкрутства?

— Процеси європейської інтеграції не оминули практику банкрутства: майже всі процедури, які діють сьогодні, відповідають директивам європейського законодавства.

Але щодо процедури проведення досудової санації, то норми Кодексу не встановлюють чіткої процедури їх застосування, містять протиріччя з іншими положеннями Кодексу, не встановлюють чітких гарантій для боржника та кредиторів, які б забезпечували здійснення процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство. Експерти називають це ключовою причиною того, що процедура досудової санації фактично залишилася недієвим способом врегулювання заборгованості та наразі не є затребуваною. На мою думку, саме ця процедура є тими «ліками», які так необхідні для збереження бізнесу під час економічних криз.

Верховна Рада України 9 травня в першому читанні ухвалила законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації».

Отже, банкрутне законодавство буде посилено новими запобіжниками від втрати платоспроможності.

— На вашу думку, Кодекс з процедур банкрутства доведено до ідеалу? Що ще необхідно удосконалити?

— Актуальний Кодекс з процедур банкрутства України, прийнятий у 2019 році, є ключовим нормативно-правовим актом, що регулює процедури банкрутства в країні. Він був розроблений з метою вдосконалення наявних процедур і забезпечення більш ефективного та прозорого процесу банкрутства. Загалом він задовольняє основні аспекти ефективності та відповідності сучасним вимогам ринку та економіки:

• Прозорість і відкритість: Кодекс передбачає більш прозорі процедури, зокрема створення електронної системи аукціонів для продажу майна боржника. Це сприяє підвищенню ефективності та відкритості процесу.

• Захист інтересів кредиторів: Кодекс спрямований на посилення прав кредиторів у процедурі банкрутства, зокрема шляхом надання їм більшого впливу на прийняття рішень.

• Прискорення процедур: зміни до Кодексу мали на меті прискорити процедури банкрутства та зробити їх більш ефективними для всіх зацікавлених сторін.

• Зменшення зловживань: нові механізми запобігають зловживанням процесом банкрутства, наприклад, шляхом застосування більш суворих санкцій за неправомірні дії боржників.

• Гармонізація з міжнародними стандартами: Кодекс був розроблений з урахуванням кращих міжнародних практик і стандартів, що сприяє його актуальності в сучасному контексті.

• Збалансованість інтересів: Кодекс спрямований на збалансування інтересів кредиторів, боржників та інших зацікавлених сторін.

Попри ці позитивні зміни, є і деякі аспекти, що можуть потребувати подальшого вдосконалення:

• Довготривалі процеси: іноді процеси банкрутства можуть тривати довго, що негативно впливає на економічну діяльність боржника.

• Застосування на практиці: деякі положення Кодексу можуть бути складними для застосування на практиці та потребують подальшої роз’яснювальної роботи й інструкцій.

• Судова практика: іноді можуть виникати різночитання у застосуванні Кодексу судами, що може створювати невизначеність у процедурі.

Загалом, хоча Кодекс з процедур банкрутства має свої переваги і є значним кроком вперед порівняно з попередніми нормативно-правовими актами, є простір для подальшого вдосконалення, особливо в аспектах практичного застосування та підвищення ефективності процедур.

Мій особистий досвід показує, що жоден інструмент не буде працювати за правилами, якщо у користувачів не буде мотивації. Кодекс передбачає безліч зобов’язань і відповідальності арбітражного керуючого, але винагорода зазвичай незіставна. Одна справа — вести банкрутство маленького підприємства з 10 працівниками й оборотом 1 млн грн на рік, і зовсім інша — керувати великим бізнесом на 1000 осіб з багатомільярдним річним оборотом. Крім того, професія вимагає компетенцій не тільки в праві, а й в економіці одночасно. Арбітражний керуючий повинен бути обізнаний у сфері бухгалтерського обліку, бути гарним переговірником, мати навички медіатора, бути готовим до жорстких стресових ситуацій. Я вважаю, перше, що потрібно вдосконалити — це механізми оплати винагороди арбітражного керуючого. Вмотивований арбітражний керуючий — це основа працюючого законодавства про банкрутство.З практики застосування норм Кодексу вбачається необхідність врегулювання питання зловживань щодо:• спору про право, яке лягає в основу відкриття провадження у справі про банкрутство;• зміни черговості вимог заставного кредитора на конкурсні при відмові від забезпечення;• наявності у справі пов’язаних осіб.Щодо проваджень про відновлення платоспроможності фізичних осіб, у житлі яких проживають неповнолітні діти, необхідно запровадити механізми залучення до справи управління з питань захисту дітей та сім’ї.

Щодо банкрутства забудовників, у практиці, що нині набирає обертів, необхідно врегулювати статус інвестора, який має лише майнові права на квадратні метри.

— За останні півтора року внесено багато законодавчих змін у сфері банкрутства та реструктуризації проблемної заборгованості, які з них можете виокремити? Наскільки вони є застосовуваними? Що потребує подальшого врегулювання?

— Цього року Верховна Рада України ухвалила два закони, які впроваджують низку нововведень у процедурі банкрутства. Зміни у Кодекс були зумовлені насамперед викликами воєнного стану в Україні, а також необхідністю адаптації законодавства України до стандартів ЄС.

Зміни встановлюють низку тимчасових положень, які діятимуть на період воєнного стану в Україні та протягом шести місяців із дня його припинення або скасування:

• право на проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно: у режимі відеоконференції та за допомогою опитування;

• звільнення арбітражного керуючого від дисциплінарної відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених Кодексом, якщо їх виконання є неможливим у зв’язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням боржника, кредитора, майна боржника, офісу або за місцем проживання чи перебування арбітражного керуючого;

• право суду продовжити окремі процесуальні строки;

• зупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, що реструктуризовані згідно з планом санації чи планом реструктуризації боргів боржника;

• можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з авансуванням винагороди, встановленої безпосередньо за угодою з арбітражним керуючим;

• проведення обов’язкової оцінки шкоди та/або збитків, завданих боржнику внаслідок збройної агресії проти України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

• незастосування солідарної відповідальності до органів управління, пов’язаної зі збройною агресією проти України, зокрема і через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Щодо запиту арбітражного керуючого внесені дуже важливі зміни на постійній основі, що полегшить збір інформації про боржника, забезпечить вчасне її отримання.

— Чи можна у банкрута вилучати майно для військових потреб?

— Вилучення майна — вимушена міра, яка застосовується під час воєнного стану, і такі рішення повинні прийматися військовим командуванням. Відповідь на ключове запитання, чи може бути вилучене майно — так, може. Інше питання, що у випадку вилучення державного майна це безоплатне вилучення, а у випадку вилучення майна, що є приватною власністю — оплатне. Однак зараз немає механізму, коли буде це відрахування, хто проводить оцінку, чи буде вона повноцінною, чи будуть враховані наслідки вилучення цього майна для діяльності боржника. При банкрутстві це не просто вилучення майна, коли підприємство залишається спокійно працювати, воно вже знаходиться на певній стадії банкрутства, й оцінити такі наслідки складно, а іноді й неможливо.

— Як сьогодні ви оцінюєте фінансові реалії, винагороду арбітражному керуючому? Чи змінилися підходи?

— Наразі розмір винагороди арбітражного керуючого є прийнятним. Першочергово арбітражний керуючий отримує винагороду за перші три місяці виконання обов’язків, які є авансованими заявником. У подальшому виникають певні проблеми щодо виплати винагороди. Якщо у боржника відсутні грошові кошти, кредитори не бажають створювати фонд оплати винагороди арбітражному керуючому, фонд для оплати витрат, то арбітражний керуючий залишається без винагороди і відшкодування витрат. Тому за відсутності діалогу між арбітражним керуючим і боржником та кредиторами щодо оплати винагороди та відшкодування витрат арбітражний керуючий виходить зі справи.

— З якими планами та проєктами Nobili пов’язуєте найближче майбутнє?

— Ми працюємо над залученням нових клієнтів і розширенням своєї клієнтської бази, пропонуючи широкий спектр послуг, спеціалізуючись у різних галузях права. Намагаємося інтегрувати нові технології у свою роботу, щоб підвищити ефективність, точність та швидкість надання послуг. Велику роль компанія приділяє навчанню своїх співробітників, щоб підтримувати їхній професійний рівень і забезпечувати найкращу якість послуг.

Наразі ми зосереджені на розширенні партнерських відносин з іншими компаніями або організаціями для співпраці та обміну досвідом.