В’ячеслав Зьома
Керівник практики кримінального процесу і захисту бізнесу Юридичної компанії «NOBILI»

 

Шпаргалка для потерпілих – третя частина

Ця стаття завершує трилогію фахових порад для потерпілих, про те як діяти у випадку якщо відносно Вас було скоєно злочин. Тобто коли Ви стали жертвою злочину. Ще раз нагадаю, що потерпілим відповідно до статті 55 Кримінально-процесуального кодексу України, є у нашому випадку фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Випадки, коли потерпілим є юридична особа у цій статті ми не розглядаємо.
Вітаю, якщо Вам вдалось успішно подолати перші дві сходинки – Ви залишись живими і спроміглися подати заяву про кримінальне правопорушення, яку було зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Але на черзі наступний квест – як встановити ефективну взаємодію зі слідчим таким чином, щоб розслідування проводилось результативно і винні особи були притягнуті до кримінальної відповідальності, а Вам були відшкодовані заподіяні збитки.
Є старе шведське прислів’я, яке каже, що ти можеш привести коня до води, але ти не зможеш змусити його пити. Це прислів’я дуже доречне відображає наявний стан речей. Бо якщо слідчий не хоче виконувати свою роботу, змусити його виконувати свої обов’язки вкрай важко або навіть неможливо. Давайте разом з’ясуємо чому саме.
Звісно підґрунтям є закон. А саме стаття 303 КПК України, застосування якої набуло дуже широкого розповсюдження саме через право оскаржувати дії слідчого, прокурора до слідчого судді. І більшість процесуальних рішень можуть бути оскаржені у судовому порядку. Але судова практика чітко визначила, що повідомлення про підозру є виключно правом і рішенням, яке приймає виключно слідчий за наявності внутрішнього переконання на підставі зібраних доказів. При цьому повідомлення про підозру слідчому ще має погодити прокурор.
Тобто, вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст.303 КПК України. І можливість оскаржити бездіяльність з боку слідчого у вигляді не повідомлення про підозру там не передбачено. Тому слідчий суддя їх взагалі і не розглядатиме! На законодавчому рівні не встановлено такого засобу захисту. І мабуть то правильно – бо державний орган має ефективно виконувати свою функцію і захищати своїх громадян і гостей нашої країни від злочинності!
Більш того, діючий Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає можливість оскарження самого повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і слідчий суддя може скасувати його за наявності належних підстав. Підставами для скасування можуть бути – повідомлення про підозру вручене до внесення даних про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру; відсутність вагомих доказів на обґрунтування підозри, порушення строків досудового розслідування, вручення повідомлення про підозру неуповноваженою особою.
Окремо зупинюсь на відшкодуванні заподіяних злочином збитків. З власної практики майже не зустрічав слідчих, які б реально були зацікавлені у відшкодуванні заподіяних злочином збитків і накладали арешт на майно підозрюваних. Хоча стаття 170 КПК України зобов’язує їх здійснювати пошук майна і накладати арешт на майно підозрюваного з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Проте на практиці в більшості справ цього не відбувається. А коли винні особи не встановлені – це взагалі неможливо з зрозумілих причин. Є певні складнощі із пред’явленням цивільного позову. Бо самостійно людина не в змозі його скласти і обґрунтувати. А за його відсутності не має підстав і для накладення арешту. В інтересах неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних осіб позов може бути пред’явлено прокурором.

Як варіант встановлення більш ефективної взаємодії із слідчим може бути звернення до його керівника – начальника слідчого відділу, до керівника прокуратури, яка здійснює процесуальне керівництво, керівництва вищого органу – наприклад обласної поліції чи прокуратури. Для цього необхідно мати із собою документи про кримінальне провадження, його номер внесення до ЄРДР, прізвище слідчого, і вміти чітко викласти обставини справи. При цьому на прийом раджу йти вже із готовою письмовою скаргою або зверненням. Бо результатом Вашого усного звернення скоріш за все будуть виключно Ваші враження! Також може бути ефективним звернення до народних депутатів України, до засобів масової інформації. У тому разі, якщо внаслідок цього буде складено відповідне депутатське звернення до правоохоронного органу або відео репортаж чи публікація у ЗМІ про обставини справи. Мають вагу і колективні звернення, ще більш ефективним буде коли на особистий прийом керівника правоохоронного органу прийде кілька осіб, а ще краще прийти разом із представниками ЗМІ.
Звичайно, за фінансової можливості варто звернутись за правовою допомогою до адвоката. Бо без досвіду правильно викласти всі обставини злочину і фахово побудувати взаємовідносини із правоохоронцями, тим більш під впливом всіх цих обставин – досить складно. Необхідно розумітись у тонкощах розслідування і збору доказів у різних видах злочинів. Бо тактика їх розслідування і збору доказів кардинально відрізняється. І через некомпетентність – докази можуть бути втрачені, належним чином не зафіксовані. Що може привести до безкарності винних осіб і як наслідок закриттю кримінального провадження.
Ще раз побажаю Вам успіху! І пам’ятайте – ця стаття не є універсальний алгоритм дій для всіх можливих дій і випадків, але й вона, може стати Вам у пригоді.