Інтерв’ю Наталії Тищенко для журналу “Юридична Газета”

Тищенко Наталія
Арбітражна керуюча,
Керуюча партнерка
Юридичної компанї Nobili

«Одне з найважливіших правил для мене -завжди залишатися на позитиві»

 

– Наталіє, на чому зараз акцентуєте уваrу в роботі?

– Як давно практикуючий арбітражний керуючий, досить часто стикаюсь з однією проблемою – бізнес мало знає про банкрутство. Інструмент банкрутства дуже розвинений і популярний у країнах Європи та США як прогресивний спосіб для відновлення платоспроможності, а також стабілізації підприємства у нестабільні часи. На жаль, бізнес не розуміє цього інструменту і тому не хоче його використовувати, бо вважає, що банкрутство – це погано. Напевне, цей стереотип залишився ще з тих часів, коли ця процедура і справді мала тільки негативні наслідки. Моя робота будується на використанні інструменту банкрутства та реструктуризації для допомоги бізнесу. Особливо актуальним це стало в сьогоднішні часи, оскільки ліквідувати наслідки карантину не так легко без використання банкрутства. Процес зміни думки та ставлення до процедури банкрутства дуже складний, бо зараз на ринку дуже багато юристів, які презентують себе як професіонали у галузі банкрутства, але надати Спецвипуск~ Юридична Газета кваліфіковану та повну допомогу клієнту може не кожен. Специфіка роботи арбітражного керуючого базується на багатогранності знань та досвіду. Наявність юридичного досвіду, досвіду у фінансовій галузі та медіації створює майже ідеального професіонала у галузі банкрутства. Зараз я шукаю шляхи реалізації свого досвіду як арбітражного керуючого. Ця професія дуже недооцінена і має широкий спектр можливостей. Моїм завданням є не тільки покращення середовища для арбітражних керуючих, а й внесення необхідних змін у законодавство Украіни. На мою думку, не кожен юрист може надати якісні послуги в банкрутстві як арбітражний керуючий. І це є проблемою у наш час, а клієнти, які одноразово отримали послуги неналежної якості, ставляться до банкрутства негативно. Дуже важно змінити думку клієнта після такого досвіду. Репутація та добре ставлення до спеціаліста чи професії будуються роками і базуються саме на особистості. Хоча для мене питання особистого розвитку дуже важливе, я не відвертаюся від моєї основної діяльності – допомоги підприємствам з використанням інструменту банкрутства та реструктуризації. Продемонструвати, як працює цей інструмент, для мене також першочергова задача. Інструмент, яким вже давно користуються провідні країни світу, для пострадянських країн- синонім бідності. Основна ідея, яку я просуваю для суспільства: що банкрутство- це інструмент для розв’язання проблем бізнесу, особливо у часи кризи.

– У межах дослідження Ukrainian Women In Law 2020 ми запитували у респонденток, чи згодні вони з тим, що чоловіки мають більше можливостей для просування в юридичній професії, ніж жінки. 70% відповіли ствердно. Якою є ваша позиція та чи зустрічали Ви у своєму житті підтвердження цьому?

– Я прочитала дуже багато інформації щодо гендерних відносин. На мою думку, найважливіші якості для просування в юридичній сфері- це професіоналізм та ерудиція. Неважливо, якої ви статі, головним є фактор, чи є ви професіоналом та експертом своєї справи. Зі свого досвіду можу сказати, що, на жаль, є велика частина людей, які живуть минулим і не сприймають жінок як рівноправних суперників на ринковому просторі. Відмінність жінок-юристок від чоловіків у тому, що жінки часто більш цілеспрямовані. Зараз можна побачити тенденцію, що жінки вкладають усю свою силу та амбіції в обрані напрями, бо гендерна нерівність у наше століття вже не набирає таких обертів, як у минулому. Але проблема не тільки у зовЮридична Газета • Спецвипуск Ukrainian Women in І aw 2020 нішньому факторі, а і в тому, що часом жінки самі применшують свої можливості, вважаючи, що не мають відповідних навичок, щоб обіймати високу посаду. Але ситуація змінюється з кожним роком. Якщо зазирнути у відомий рейтинг Forbes, то жінок у ньому з кожним роком стає все більше, і це не може не тішити.

– Ви ведете досить активне життя у соціальних мережахділитесь своїми поглядами на різні події, публікуєте дописи-роздуми на різноманітні теми нашого життя. Розкажіть, це одна зі складових у межах позиціонування Вашого персонального бренду, одна зі складових публічності чи просто хобі?

– Для деяких людей соціальні мережі- це можливість похизуватися своїми досягненнями чи відкрити приховане обличчя нарциса. Для мене соціальні мережі – це можливість спілкуватися з людьми, на позитиві. Звичайно, в житті не буває все завжди «ЯК по маслу», і з ЦИМ ДОВОДИТЬСЯ ЖИТИ КОЖНИЙ день. Мотивують мене моя команда та сильні лідери, за розвитком яких корисно спостерігати. Найбільше мене мотивують люди, для яких я можу бути прикладом. Також через мою натуру для мене дуже важлива ініціативність. Я завжди намагаюся бути кращою, ніж була вчора, і коли навколо мене люди, які підтримують мої пориви, я заряджаюся енергією ще більше. Демотиваторів для мене не існує, але є речі, які погіршують мій настрій. Наприклад, фрази «Я не знаю» або «Я не вмію». Для мене такі речі дуже дратівливі. Я не буду вимагати від РR-менеджера виконувати роботу лікаря. Я маю на увазі феномен, коли людина, яка живе у ХХІ сторіччі, не може зробити певне завдання у межах своєї компетенції, маючи доступ до інтернету, книг, журналів тощо. Це за рамками мого розуміння. Банкрутство – це інструмент для розв’язання проблем бізнесу, особливо у часи кризи які підтримують мене та мають схожі цінності. Спілкуючись з ними, я можу контролювати свій прогрес та вчитися новому. Це спосіб розповісти, яка я людина, за якими принципами живу, як ставлюся до тих чи інших речей. У певний момент я зрозуміла, що роблю більше, ніж інші, не тільки в роботі, а взагалі як особистість. Людям цікаво знати подробиці та мої погляди на життя у всіх сферах, що дуже мотивує мене не розслаблятися. Свою публічність можу пояснити так. Через те, що люди цікавляться моїми поглядами на різні речі, ми знаходимо певні точки дотику, через які на мені проектують еталонні якості, якими самі люди хочуть володіти. Золоте правило «почни з себе» ніхто не скасовував. 3 дня у день ми самі створюємо своє майбутнє, і важливо розуміти, що наше завтра залежить від нашого сьогодні. Моя активність у соціальних мережах- це комбінація зі створення персонального бренду та хобі. Мені подобається спілкуватися з аудиторією і тим самим я створила собі імідж активної бізнес-леді, яка завжди щаслива поспілкуватися на різні теми.

– Що Вас мотивує та демотивує в житті та роботі?

– Одне з найважливіших правил для мене- завжди залишатися Найбільш негативним для мене є, коли я бачу професіоналів, які продають свою чесність за гроші. Бо репутація створюється роками, а руйнується за хвилину.

– Наталіє, як за стільки років практики ви підтримуєте рівень своєї компетенції, щоб залишатися на ринку юридичних послуг?

– У реаліях постійно змінюваної законодавчої бази насправді дуже складно залишатися на рівні, щоб бути конкурентоздатною. Мені допомагають моя самоорганізованість і звички. Не можу спокійно лягти вночі, якщо не зробила всі справи та не зайнялась самоосвітою. Сьогодні існує багато інструментів для самонавчання. Це книги, вебінари, статті науковців тощо. Спілкування з колегами, перейняття їх досвіду. Навіть зі статей у соціальних мережах є можливість виокремити раціональні речі. Постійне змагання з собою – це допомагає мені тримати рівень моїх знань та професіоналізму. Можу порекомендувати максимально вкладати ресурси в освіту. Інвестиції в знання завжди ліквідні, якщо їх постійно застосовувати та трансформувати у професійні навички. Наприклад, на мене справила велике враження остання книга Євгенія Черняка. Я прихильниця саме такої черги змін, але ніяк не навпаки. Кожна людина знає, принаймні повинна знати, для чого вона прийшла в юридичний бізнес. Тож у кожної гідної людини, у кожної гідної компанії є свої чіткі правила та принципи, які в жодному випадку мунікувати з різними людьми, не просто «тому що треба», а тому що це приносить їй задоволення. На мою думку, стати насправді успішним у своїй справі можна лише тоді, коли ти дійсно любиш свою роботу, коли ти постійно прагнеш вдосконалювати свої знання та здібності.

– Що найбільше Вас втішає на роботі, а що засмучує?

Оскільки юридична професія належить до типу  юридичної компанії є саме люди. Розвинений в усіх напрямках персонал створює позитивний та надійний образ компанії, що позначається на її репутації. Так само, як і навпаки, культура компанії, її цінності та позиціювання впливають на кожного члена команди. за жодних обставин не порушуються, не підлягають перегляду або коригуванню. Якщо мої правила не збігаються з правилами інших, я не беру участь у відповідних проектах.

– Які навички та знання мають бути в юриста, для того щоб він був конкурентоздатним на ринку юрпослуг?

Щоб бути конкурентоздатним на ринку юридичних послуг, потрібно мати глибоке знання матеріалу, високий рівень професіональної кваліфікації, знання англійської та інших мов- це основа, яка навіть не підлягає обговоренню. Водночас важливо розуміти, що юрист не повинен бути суто енциклопедією, адже завдяки досягненням інформаційних технологій відповіді на багато запитань без зусиль можна знайти у глобальних пошукових системах.

– Що Ви обрали б, якби не юриспруденція?

З 14 років я знала, що стану юристом, тож певною мірою юриспруденція – мрія мого життя. Я дуже люблю людей та комунікацію, вважаю це своєю сильною рисою. Якби мені потрібно було обирати якусь альтернативу юриспруденції, впевнена, що це була б сфера, в якій взаємодія з людьми займає перше місце (наприклад, сфера продажів). – Поділіться з нами своїми планами на майбутнє. Які цілі Ви ставите перед собою та перед командою? Тільки рух вперед! Враховуючи позитивні тенденції, я вірю, що в Україні буде інвестиційний бум, а також що буде ще більше цікавих та масштабних проектів. Отже, наразі ми робимо все можливе, щоб побудувати таку команду, комунікацію та роботу всередині компанії, щоб бути готовими до будь-яких викликів, які готує нам завтрашній день.

Інтерв’ю підготувала Дарина СИДОРЕНКО, журналіст «Юридичнот Газети» 29

Юридична Газета • Спецвипуск Олександр Олесь