2 жовтня відбулася презентація звіту за результатами дослідження сфери арбітражних керуючих України за ініціативою проєкту ЄС
Pravo-Justice.
Наталія Тищенко, керуюча партнерка та арбітражна керуюча відвідала захід, щоб ближче ознайомитися з аналітикою діяльності її сфери. Дослідження сфери арбітражних керуючх проводилося за багатьма критеріми. З повною версією дослідження можна ознайомитися за
посиланням.
Зокрема оцінка діяльності Національної Асоціації Арбітражних Керуючих України (НААКУ)
Діяльність НААКУ більшість арбітражних керуючих оцінили позитивно, зазначалися такі основні функції, які виконує організація:
- захист прав членів спільноти у разі їх порушення;
- значна позитивна роль НААКУ в процесі проведення перевірок арбітражних керуючих та у діяльності Дисциплінарної комісії, Асоціація забезпечує об’єктивність та професійність перевірок, рішень комісії;
- інформування спільноти щодо законодавчих новел / змін;
- проведення різноманітних форумів, на яких можна отримати нову корисну професійну інформацію, обмінятися досвідом з колегами;
- Асоціація виконала об’єднуючу функцію для членів спільноти та продовжує її виконувати;
- волонтерство, допомога ЗСУ та членам спільноти.
Окремі ключові інформанти відмічали, що наразі не можуть чітко сформулювати яку саме роль відіграє Асоціація у професійній діяльності, особливо користі від НААКУ вони ще не відчули.
Серед бар’єрів, які стоять на шляху реформування правової системи та системи юстиції, зазначалися:
- повільний рух впровадження реформ та відсутність комплексного підходу до реформування в цілому;
- неефективна діяльність судової та правоохоронної системи;
- корумпованість українського суспільства, зокрема корупція в судовій системі;
- бюрократія; суперечливість існуючих законів;
- низький професійний рівень державних службовців, які відповідають за формування державної політики та впровадження реформ та недостатній рівень загальної поінформованості щодо запланованих реформ, їх мети та задач.
Основними складнощами щодо реформування сфери банкрутства, на думку учасників глибинних інтерв’ю, виступають:
- суперечливе тлумачення існуючих законодавчих новел, відсутність принципів єдиної правозастосовної практики, несвоєчасне узгодження різних законів та нормативних документів, довготривале внесення змін до законів та нормативних документів;
- наявність у владі різноманітних груп впливу, які в процесі реформування захищають свої інтереси (особливо представники банківської сфери); неефективна робота судової системи;
- відсутність поширення практики субсидіарної солідарної відповідальності; недостатнє залучення членів спільноти арбітражних керуючих до розробки законопроєктів.
