Вячеслав Зьома
Керівник судової практики Юридичної компанії  «NOBILI»

Повістка і виклики у кримінальному провадженні

Найчастіше знайомство із правоохоронними органами починається саме з отримання повістки про виклик до слідчого. Є інша категорія – там де все починається із затримання особи. Це відбувається більш феєрично і несподівано. У цьому випадку людина взагалі не має часу підготуватись або адаптуватись до наступних подій.

Але ця стаття буде присвячена саме викликам до слідчого. Пригадую анекдот, коли людина вдома і чує дзвінок у двері:

– Хто там?

– Вам повістка!

– Я вже відслужив!

– Тепер ще й відсидиш – це повістка до слідчого!

Цей анекдот насправді жарт лише наполовину. Бо радісною таку звістку назвати важко. Повістка і порядок її вручення передбачено статтею 135 КПК України. Крім особистого вручення працівниками правоохоронного органу повістки законом передбачено надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, а також здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Проте найбільш достовірним і зрозумілим є саме вручення повістки про виклик безпосередньо особі під розпис іноді ще й застосовується відеозапис такого вручення. Зупинимось на ньому більш детально, а потім розберем інші засоби.

Факт вручення повістки має бути у подальшому доведеним і може тягти за собою суттєві наслідки. Такі як застосування грошового стягнення або привід, чи застосування до свідка кримінальної відповідальності у разі злісного ухилення від явки (стаття 139 КПК України). Стосовно кримінальної відповідальності за ст. 385 КК України (відмова свідка від давання показань) передбачає найтяжче покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців. Але об’єктивно такі випадки зустрічаються дуже мало.

І саме тому, через найлегше доведення цього факту і застосовують вручення повістки безпосередньо особі, яка викликається. Крім того – саме так відбувалося вручення повісток і за КПК України (від 1960 року), який діяв до 2012 року. Тому і для слідчих, і суддів, прокурорів – це більш звичний варіант. Крім того виклик до правоохоронних органів іноді є штучним приводом, щоб в подальшому замість допиту повідомити про підозру. Більш детально положення стосовно повідомлення про підозру висвітлювалось у моїй окремій статті. 

Зміст самої повістки про виклик вже дає певну інформацію. Бо у повістці має бути зазначено:

• прізвище і посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
• найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
• ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
• найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
• процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
• час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
• процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
• наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, у тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;
• передбачені Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
• підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, який здійснює виклик.

 

Що ми можемо зрозуміти з цього – насамперед правоохоронний орган, який розслідує це кримінальне провадження. Їх підслідність чітко визначена у ст. 216 КПК України. В більшості випадків розслідування проводиться відповідним підрозділом на території скоєння злочину. Тобто злочин скоєний у Печерському районі міста Києва має розслідувати із урахуванням підслідності – слідчі Печерського УП ГУНП України в м. Києві. Якщо наприклад розслідування проводить СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві – то ймовірний злочин було скоєно у межах міста Києва і він стосується ухилення від сплати податків.

Якщо у Вас не має жодного розуміння з якого приводу Вас викликали – Ви не були свідком якогось злочину і такі інше. То краще не йдіть без адвоката на допит. Бо це суттєві ризик отримати в подальшому більш вразливу позицію. Наприклад коли Вам буде повідомлено про підозру і Ви дасте свідчення в якості підозрюваного. Або навіть допит в якості свідка, під час якого Ви фактично свідчитимете проти себе. Бо дуже часто у пересічного громадянина не має ґрунтовних знань – що є злочин і у якому випадку є ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності. Більше ретельно рекомендації для підготування до допиту викладені у статті ТОП-5 порад перед допитом.

Якщо взяти наприклад широковідомі події за участю Порошенко П.О. Який до останнього часу фактично не прибував для проведення слідчих дій до ДБР. Ймовірно це був тактичний прийом з боку захисту. Але як бачимо наразі – він не зміг запобігти повідомленню про підозру. Бо повідомлення про підозру все ж таки відбулось. Хоча не все вийшло гладко. Можливою підставою для оскарження повідомлення про підозру може бути саме те, що повідомлення не було вчинено Генеральним прокурором України особисто або заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Бо Порошенко О.П. на час повідомлення про підозру був і є народним депутатом України. А відповідні обмеження стосовно повідомлення про підозру народному депутату України встановлено ст. 481 КПК України. Лише за наявності суттєвих доказів і подальшого повідомлення про підозру наприклад у зміненому вигляді чи з додатковими злочинами може виправдати таку стратегію. Хоча для чітких прогнозів досить мало інформації.

Законодавство передбачає поважні підстави, за яких особа може не з’явитись за викликом:

• затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
• обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
• обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
• відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
• тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
• смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
• несвоєчасне одержання повістки про виклик;
• інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Зрозуміло, що кожна з наведених обставин має бути підтверджена відповідними письмовими доказами. І про ці підстави має бути повідомлена особа, яка Вас викликає.

У випадку, якщо ж Ви не маєте стратегії і дієти самостійно на свій страх ризик. Тут щось важко порадити. Бо ці взаємовідносини мають вкрай високу ціну – роки життя, які можуть бути втрачені у місцях позбавлення волі. Консультування клієнта, і його супровід у кримінальному провадженні має бути постійним. З своєчасним корегуванням у відповідності до змін, що динамічно, і інколи неочікувано відбуваються під час розслідування. Наперед неможливо скласти універсальний алгоритм дій. Бо це буде схоже на проведення операції собі самому за статтею у підручнику. Потрібно мати досвід, фахові знання і витримку, вміння відстоювати свої права і ще багато чого. В більшості випадків захист іншою особою є морально більш успішним. На відміну від захисту самим підозрюваним чи обвинуваченим. Бо його слова на захист себе сприйматимуть в більшості випадків упереджено.

Тому використовуйте ці поради із користю для себе, але виважено. А краще зверніться за правовою допомогою до досвідченого адвоката.

Цю статтю було складено до брифінгу за участю адвокатів п’ятого президента України Порошенко П.О. за наслідками відвідування Державного бюро розслідувань і Генеральної прокуратури України.